ДИАЛЕКТИКА КАК ЛОГИКА НРАВСТВЕННОГО ОТНОШЕНИЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4727.39.139565Ключові слова:
діалектика, логіка, моральнісність, розвиток, всезагальність, людяністьАнотація
Анотація. Діалектика (у її вищих взірцях) за глибинними вимірами не може бути протиставлена моральнісності. До розгляду діалектики як етики автор підходить, розвиваючи принцип збігу діалектики, логіки й теорії пізнання.
Онтологічно діалектика – це шлях, шлях всезагального розвитку від природи до людини, в людині і людиною (діяльністю) аж до мислення, його категорійного виду. Тому діалектика як метод іманентно вимагає перебування-на-шляху, знаходження себе на шляху, у «силових лініях» цього всезагального розвитку. Саме в цьому – адекватно теоретично усвідомленому пункті – і варто шукати внутрішню єдність діалектики й моральнісності, поза всілякими зовнішніми зчленуваннями.
Усезагальність розвитку – це шлях (рух) від буття до людини, від власне світової субстанції – до людини. І, неодмінно, продовження, але саме цього всезагального універсального розвитку людини і в людині. Розвиток через рух (і рухом) культурно-історичних форм від епохи – до епохи через рух (котрий у цьому випадку розвиток) змісту культури в тріпотіння кожної живої людської субʼєктивності. Водночас додамо: аж до звернення кожного з нас до субʼєктивності іншого, аж до погляду – очі в очі. Саме у цьому моральнісність як така. Звісно, в її обʼєктивованому стані. Усвідомлення цього факту – моральнісність як субʼєктивний стан (а отже, самовизначення) особистості. Тоді ми ставимо питання водночас і в онтологічному, і у теоретико-пізнавальному, і в логічному аспектах, але при цьому (що рідко усвідомлюється) йдеться і про моральнісний вимір. Саме в цьому першочергово і полягає методологічне значення принципу єдності діалектики, логіки, теорії пізнання та етики (до речі, і естетики також, про що засвідчують змістовні праці А.С. Канарського).
Автор не стверджує, що моральнісність (а отже, людяність) притаманна лише тим, хто володіє діалектичним способом мислення. Річ у тім, що крізь звичайні прояви людяності у нашому житті (звісно, неусвідомлено, нерефлексивно, але безсумнівно) проступає висока діалектика буття – і універсального, і людського.
Посилання
Guseinov, A.A. (1986). Moral [Moral]. Obshchestvennoe soznanie i ego formy – Public Consciousness and Its Forms (pp. 144–202). Moscow: Politizdat [in Russian].
Lobastov, G.V. (2012). Dialektika razumnoi formy i fenomenologiia bezumiia [Dialectics of a reasonable form and the phenomenology of insanity]. Moscow: Russkaia panorama [in Russian].
Lobastov, G.V. (1983). Myshlenie i nravstvennost [Thinking and Morality]. In Zh.M. Abdildina, & L.M. Arkhangelskii (Eds.), Dialektika i etika – Dialectics and Ethics (pp. 127–136). Alma-Ata: Nauka [in Russian].
Mareev, S.N. (1983). Nravstvennost dialektiki i beznravstvennost metafiziki [Morality of dialectics and the immorality of metaphysics]. In Zh.M. Abdildina, & L.M. Arkhangelskii (Eds.), Dialektika i etika – Dialectics and Ethics (pp. 104–115). Alma-Ata: Nauka [in Russian].
Marks, K. (1974). Ekonomichesko-filosofskie rukopisi 1844 goda [Economical and philosophical manuscripts of 1844]. In K. Marks, & F. Engels, Sochineniia – Works (2nd ed.). (Vol. 42, pp. 41–174). Moscow: Politizdat [in Russian].
Mikhailov, F.T. (2001). O dialektike [On Dialectics]. In F.T. Mikhailov, Izbrannoe – Selected (pp. 156–182). Moscow: Indrik [in Russian].
Solovev, V.S. (1990). Krasota v prirode [Beauty in Nature]. In V.S. Solovev, Sochineniia – Works (Vols. 1–2; Vol. 1), (pp. 351–389). Moscow: Mysl [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Проблеми гуманітарних наук. Серія Філософія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Людинознавчі студії. Серія Педагогіка” , редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Договір про передачу авторських прав
«___» ____________201__ р. |
м. Дрогобич
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, як засновник та видавець наукового журналу «Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Педагогіка» (далі – «Видавець») в особі ректора Скотної Надії Володимирівни, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Автор (и):
|
|
(прізвище, імʼя, по-батькові автора (ів))
(далі – Автор), з іншого боку, разом іменовані «Сторони», підписали цей Договір про наступне:
1. Автор (и) безоплатно надає Видавцю виняткові права на друк та використання письмового твору (далі – «Стаття»)
|
включно права дозволяти або забороняти використання Статті або її частини третіми особами, у будь-якій формі і будь-якими способами.
2. З моменту підписання цього Договору, за умови прийняття Статті до друку, Видавцеві належить виняткове право оприлюднити, редагувати, адаптувати, модифікувати, перекладати на будь-яку мову, видавати, а також розповсюджувати Статтю необмеженим накладом у будь-якому вигляді та форматі на будь-яких носіях інформації і будь-якими способами.
3. Ця передача авторських прав здійснюється на весь термін дії авторського права на вказану Статтю і має силу на території всіх країн світу.
4. Всі копії Статті, як паперові, так і електронні, мають містити інформацію про авторські права Видавця і повне бібліографічне посилання на Статтю.
5. Видавець підтверджує збереження за Автором наступних прав:
- патентні права, права на торгівельні марки і права на будь-які процеси, речовини, матеріали та методики, описані в Статті;
- права на виготовлення різних копій, зокрема електронних, винятково для власного використання колегами Автора за умови, що копії Статті не будуть використані ним для продажу та для систематичного розповсюдження;
- права наступного використання Автором всієї Статті або будь-яких її частин в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях.
6. Автор гарантує, що ця Стаття не була раніше надрукована і не буде надрукована будь-де до її публікації Видавцем, а також те, що авторські права на її публікацію не передавались іншим видавництвам.
7. Автор гарантує, що ця Стаття є оригінальною роботою Автора і не є копією будь-якої іншої роботи. Автор гарантує, що ним одержано всі необхідні дозволи на використання матеріалів в своїй Статті, що охороняються авторським правом.
8. Автор гарантує, що використання Видавцем авторських прав, набутих внаслідок цього Договору, не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організації, а також не призведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
9. Дія цього Договору регулюється чинним законодавством України.
10. Всі доповнення, додатки, акти складаються сторонами в письмовому вигляді і підписуються вповноваженими представниками Сторін.
11. Цей Договір складено в двох примірниках по одному для кожної із Сторін.
12. Реквізити та підписи Сторін:
Автор
| Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка |
(П.І.Б.)
| вул. Івана Франка 24, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100, Україна |
(Адреса)
| Ректор Скотна Н.В. |
Підпис ---------------------- |
--------------------------- |
