ЕТЮД ПРО С.С. АВЕРИНЦЕВА
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4727.41.168555Ключові слова:
філософський світогляд С.С. Аверинцева, філософія і філологія як інтелектуальні культури, «одноосібна відповідальність» як принцип життя, європейський раціоналізм, ідеологія тоталітаризму, доля християнина в ХХ ст.Анотація
Анотація. Стаття присвячена аналізу філософського світогляду культуролога, естетика, літературознавця, філолога, знавця християнської традиції, енциклопедиста С.С. Аверинцева (1937–2004). Робота написана в жанрі етюду. Вибір такого способу міркування визначений тим, що особистість і творча спадщина С.С. Аверинцева розглянуті як культурне явище ХХ ст. У цьому плані етюд (якщо виходити з латинського аналога цього слова – studium) дає можливість одночасно міркувати і пізнавати, вивчати і навчатися, інакше кажучи, «етюдне» мислення передбачає намагання, старанність у навчанні і розуміння, пред՚явлення результатів осмислення. Мета статті. Розглянути філософський світогляд С.С. Аверинцева в контексті його роздумів про культурні підстави європейського людства і трагізм історії ХХ ст. Методологія. У дослідженні автор спирається на один з основоположних принципів сучасної (постнекласичної) методології – урахування аксіологічного виміру людського буття, що допомагає в духовно-культурному контексті розглянути тоталітарну ідеологію як прикмету історії ХХ ст., на що особливу увагу звертав С.С. Аверинцев. Висновки. Своєрідну «формулу» культури європейського людства С.С. Аверинцев бачить у раціоналізмі як системі мислення, створеному грецькою культурою, схоластичною і «новочасною». В основі цієї традиції – філософія, віра і закон, державний порядок. Що стосується інтелектуальної культури, то вона представлена передовсім двома формами – філологією і філософією. Мислитель аргументує неприпустимість їх змішування, позаяк специфіка філології – у роботі над словом, текстом; філософії – у створенні концепцій світобачення. Проте на основі текстів Аверинцева автор показує, що змістовно філософія і філологія близькі, бо передовсім демонструють одну й ту саму турботу – турботу про культуру людяності. Панування ж у сучасних суспільствах «духу ненауковості», «духу абстракції» – головна причина існування тоталітарних ідеологій, в основі яких лежать принципи нетерпимості, ненависті до всіх Інших, не схожих та інакших, але без яких єдине загальнолюдське ціле буде неповним. У політичних режимах, що використовують таку ідеологію, С.С. Аверинцев бачив «нову віру», яка прагне замінити собою традиційні релігії з допомогою насильства і пропаганди. Культура за таких обставин, закономірно, підпадає під диктат політики, результатом чого є нові, більш витончені, а тому менш помітні форми тоталітаризму.
Посилання
Averintcev, S. (2006a). AD FONTES! (Afiny. Ierusalim. Rim). Tezisy [AD FONTES! (Athens. Jerusalem. Rome). Theses]. In K.B. Sigov (Comp.), Chelovek. Istoriia. Vest – Person. Story. News (pp. 436–439). Kyiv: Dukh i litera [in Russian].
Averintcev, S. (2006b). Vizantiiskii kulturnyi tip i pravoslavnaia dukhovnost: nekotorye nabliudeniia [Byzantine cultural type and Orthodox spirituality: some observations]. In K.B. Sigov (Comp.), Chelovek. Istoriia. Vest – Person. Story. News (pp. 403–421). Kyiv: Dukh i litera [in Russian].
Averintcev, S.S. (1989a). Vladimir Solovev. Stati i pisma. K kharakteristike russkogo uma [Vladimir Solovyov. Articles and letters. To the characteristic of the Russian mind]. Novyi mir – New world, 1, 194–198 [in Russian].
Averintcev, S.S. (1989b). Dva rozhdeniia evropeiskogo ratcionalizma [The two births of European rationalism]. Voprosy filosofii – Questions of Philosophy, 3, 3–13 [in Russian].
Averyntsev, S. (2001a). Koly ruka ne styskaietsia v kulak [When the hand does not squeeze into the fist]. Dukh i Litera – Spirit and Liter, 7–8, 67–73. Kyiv: Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska Akademiia» [in Ukrainian].
Averintcev, S. (2008). Kreshchenie Rusi i put russkoi kultury [Baptism of Russia and the way of Russian culture]. In K.B. Sigov (Comp.), Druzhba: ee formy, ispytaniia i dary – Friendship: its forms, trials and gifts (pp. 410–420). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Averyntsev, S. (2001b). Podolannia totalitaryzmu yak problema: sproba oriientatsii [Overcoming totalitarianism as a problem: an orientation attempt]. Dukh i Litera – Spirit and Liter, 7-8, 6–15. Kyiv: Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska Akademiia» [in Ukrainian].
Averintcev, S.S. (1969). Pokhvalnoe slovo filologii [Commendable word of philology]. Iunost – Youth, 1, 98–102. Retrieved from https://royallib.com/read/averintsev_sergey/pohvalnoe_slovo_filologii.html#0 [in Russian].
Averintcev, S.S. (2005). Razlichenie znakov vremeni: khristianskoe otnoshenie k istorii [The distinction of the signs of the time: a Christian attitude to history]. In K.B. Sigov (Comp.), Lichnost i traditciia: Averintcevskie chteniia – Personality and Tradition: Averintsev Readings (pp. 389–398). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Averyntsev, S.S. (1999). Sofiia – Lohos: slovnyk [Sofia – Logos: Dictionary]. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
Baumeister, A. (2005). Pravoslavnyi myslitel v kontekste evropeiskoi kultury: «napriazhennye protivochuvstviia» S. Averintceva [Orthodox thinker in the context of European culture: «tense oppositions» by S. Averintsev]. In K.B. Sigov (Comp.), Lichnost i traditciia: Averintcevskie chteniia – Personality and Tradition: Averintsev Readings (pp. 318–332). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Gorskii, V. (2005). Chitaia Averintceva: Kievskaia Rus kak fenomen religiozno-filosofskoi kultury [Reading Averintsev: Kievan Rus as a phenomenon of religious and philosophical culture]. In K.B. Sigov (Comp.), Lichnost i traditciia: Averintcevskie chteniia – Personality and Tradition: Averintsev Readings (pp. 280–294). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Malakhov, V. (2005). K kharakteristike stilia S.S. Averintceva: artikuliatciia niuansa [To the characteristic of the style of S.S. Averintseva: articulation of nuance]. In K.B. Sigov (Comp.), Lichnost i traditciia: Averintcevskie chteniia – Personality and Tradition: Averintsev Readings (pp. 295–305). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Meerson-Aksenov, M., protoierei. (2005). Sergei Averintcev: Propoved khristianskoi chelovechnosti [Sergey Averintsev: Preaching Christian Humanity]. In K.B. Sigov (Comp.), Lichnost i traditciia: Averintcevskie chteniia – Personality and Tradition: Averintsev Readings (pp. 220–225). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
Sedakova, O. (2010). Apolohiia ratsionalnoho. Serhii Serhiiovych Averyntsev [Apology of rational. Sergey Averintsev]. Dukh i Litera – Spirit and Liter, 21, 297–312. Kyiv: Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska Akademiia» [in Ukrainian].
Sedakova, O. (2004). Slovo Averyntseva [Word Averintseva]. Dukh i Litera – Spirit and Liter, 13–14, 13–20. Kyiv: Natsionalnyi universytet «Kyievo-Mohylianska Akademiia» [in Ukrainian].
Khaidegger, M. (1993). Vremia kartiny mira [Time painting the world]. In M. Khaidegger, Vremia i bytie: stati i vystupleniia – Time and Being: Articles and Speeches (pp. 41–62). Moscow: Respublika [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Проблеми гуманітарних наук. Серія Філософія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Людинознавчі студії. Серія Педагогіка” , редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Договір про передачу авторських прав
«___» ____________201__ р. |
м. Дрогобич
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, як засновник та видавець наукового журналу «Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Педагогіка» (далі – «Видавець») в особі ректора Скотної Надії Володимирівни, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Автор (и):
|
|
(прізвище, імʼя, по-батькові автора (ів))
(далі – Автор), з іншого боку, разом іменовані «Сторони», підписали цей Договір про наступне:
1. Автор (и) безоплатно надає Видавцю виняткові права на друк та використання письмового твору (далі – «Стаття»)
|
включно права дозволяти або забороняти використання Статті або її частини третіми особами, у будь-якій формі і будь-якими способами.
2. З моменту підписання цього Договору, за умови прийняття Статті до друку, Видавцеві належить виняткове право оприлюднити, редагувати, адаптувати, модифікувати, перекладати на будь-яку мову, видавати, а також розповсюджувати Статтю необмеженим накладом у будь-якому вигляді та форматі на будь-яких носіях інформації і будь-якими способами.
3. Ця передача авторських прав здійснюється на весь термін дії авторського права на вказану Статтю і має силу на території всіх країн світу.
4. Всі копії Статті, як паперові, так і електронні, мають містити інформацію про авторські права Видавця і повне бібліографічне посилання на Статтю.
5. Видавець підтверджує збереження за Автором наступних прав:
- патентні права, права на торгівельні марки і права на будь-які процеси, речовини, матеріали та методики, описані в Статті;
- права на виготовлення різних копій, зокрема електронних, винятково для власного використання колегами Автора за умови, що копії Статті не будуть використані ним для продажу та для систематичного розповсюдження;
- права наступного використання Автором всієї Статті або будь-яких її частин в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях.
6. Автор гарантує, що ця Стаття не була раніше надрукована і не буде надрукована будь-де до її публікації Видавцем, а також те, що авторські права на її публікацію не передавались іншим видавництвам.
7. Автор гарантує, що ця Стаття є оригінальною роботою Автора і не є копією будь-якої іншої роботи. Автор гарантує, що ним одержано всі необхідні дозволи на використання матеріалів в своїй Статті, що охороняються авторським правом.
8. Автор гарантує, що використання Видавцем авторських прав, набутих внаслідок цього Договору, не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організації, а також не призведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
9. Дія цього Договору регулюється чинним законодавством України.
10. Всі доповнення, додатки, акти складаються сторонами в письмовому вигляді і підписуються вповноваженими представниками Сторін.
11. Цей Договір складено в двох примірниках по одному для кожної із Сторін.
12. Реквізити та підписи Сторін:
Автор
| Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка |
(П.І.Б.)
| вул. Івана Франка 24, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100, Україна |
(Адреса)
| Ректор Скотна Н.В. |
Підпис ---------------------- |
--------------------------- |
