THE PROPHETIC IMAGES OF PETER BRUEGEL’S ARTISTIC PHILOSOPHY

Автор(и)

  • Oleksandr Tkachenko
  • Оleksandr Golubev

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4727.41.172281

Ключові слова:

апокаліпсис, антропологічна криза, духовність, насильство, людина, Пітер Брейгель Старший, релігійність, юрба (маса)

Анотація

Анотація. Головною метою статті є осмислення тенденцій сучасної цивілізації та ситуації людини через художньо-образне філософування Пітера Брейгеля Старшого. Ми продовжуємо розмірковувати про сучасну духовну кризу: антропологічну, моральну, релігійну. Методологія. Головним для такого типу дослідження став методологічний потенціал феноменології та екзистенціалізму. Зокрема мова йде про значимість для нас ситуації, яку пропонує Брейгель. Важливим є не стільки історичне узагальнення певної події, а передовсім перебування у ній. Ми також використовували історичний, критичний (оцінний) та інтерпретаційний методи. Наукова новизна. Творчість Пітера Брейгеля Старшого – це філософське мислення, яке набагато століть випередило свій час і дає поштовх до самопізнання і усвідомлення головної ідеї історії – Ідеї Людини. Пітер Брейгель сформулював ідею апокаліптичності світу: трагізм і абсурдність земного життя, неможливість у ньому стабільності та благополуччя. На жаль, як показує нам Брейгель, людство продовжує залишатися сліпим стосовно вищих Божественних Істин, тільки на основі яких можна залишатися Людиною і перебувати в гармонії з собою і Всесвітом. Висновки. В екзистенційній причетності живопису нідерландського художника ми побачили загальне між його епохою і сучасною – кризовий духовний стан, антропологічну катастрофу. По-друге, в розумінні Брейгелем світобудови та людини присутня ідея Божественного провидіння. Трагізм творів Пітера Брейгеля Старшого не пригнічує своєю безвихіддю, а «очищує» і «просвітлює» глядача. Це – невидима енергія, яка пробуджує духовно-релігійне почуття людини. І навіть якщо історія в своїй іронічно-трагічній іпостасі повертається, цілком зрозуміло, що єдиним рішенням може бути тільки прагнення «не годувати» її людськими життями.

Біографії авторів

Oleksandr Tkachenko

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії імені професора Валерія Григоровича Скотного, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна (tkacenkoaleksandr1928@gmail.com); ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0674-0144

Оleksandr Golubev

старший викладач кафедри мовної та міжкультурної комунікації, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна (alexgolubev108@gmail.com); ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7804-823X

Посилання

Akhutin, A. (n.d.). Evropeiskii chelovek pod voprosom [European man in question]. Retrieved February 27, 2019, from https://www.e-reading.club/book.php?book=99680 [in Russian].

Volkova, P.D. (2015). Most cherez bezdnu [Bridge over the abyss]. (Book 5). Moscow: Zebra E [in Russian].

Kosolobova, E. (n.d.). Mir i chelovek Pitera Breigelia Starshego [The world and the man of Peter Bruegel the Elder]. Retrieved February 15, 2019, from http://www.manwb.ru/articles/arte/painting/Bruegel/ [in Russian].

Mamardashvili, M.K. (1992). Soznanie i tcivilizatciia [Consciousness and civilization]. In M. Mamardashvili, Kak ia ponimaiu filosofiiu – As I understand the philosophy (pp. 107–121). Moscow: Progress [in Russian].

Shmeman, A. (n.d.). Dnevniki (fragmenty) [Diaries (fragments)]. Retrieved January 16, 2019, from http://www.rp-net.ru/book/OurAutors/shmeman/dnevnik.php [in Russian].

Iaspers, K. (1991). Istoki istorii i ee tcel [The origins of history and its purpose]. Smysl i naznachenie istorii – The meaning and purpose of the story (pp. 28–286). Moscow: Politizdat [in Russian].

Temple, R.C.C. (2006). Peter Bruegel and esoteric tradition. Retrieved January 30, 2019, from http://www.templegallery.com/content/thesis_part1.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-08

Номер

Розділ

Статті