ЧУДО В ОБЪЕКТИВЕ МИФОПОЭТИКИ «ПОКАЗЫВАНИЯ»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4727.41.168548Ключові слова:
диво, міфопоетика, «показування», порядок, повчання, священне, сакральна санкціяАнотація
Мета. У статті ставиться завдання осмислити міфічну картину дива в контексті запропонованому С.С. Аверинцевим дискурсі «показування». Методологія. У статті зроблено феноменологічний аналіз міфології, що спирається на стратегію «філософії життя». Феномен дива зіставляється не з даними наукової картини світу, а з ситуаціями життєвого світу, які проектуються у культурі міфу. Такий підхід до міфологеми дива передбачає реконструкцію у її змісті ціннісних установок культури певної традиції, у цьому випадку – православ՚я. Він органічно поєднується з герменевтичним методом, який використовувався в інтерпретації фрагмента Києво-Печерського патерика. Застосований підхід до вивчення міфу висувається у вигляді альтернативи сцієнтичному погляду на міфологію і відповідає гуманітарній парадигмі релігієзнавства та культурології. Наукова новизна. У статті запропонована концепція міфологеми дива в світлі вчення про поетику видатного вченого С.С. Аверинцева. Це уможливлює сприймання міфічного образу дива в значенні поетичного механізму соціокультурного регулювання. Наукова новизна пропонованої статті не тільки вбачається у погляді на міфопоетику чудес, а й демонструє продуктивність звернення творчості С.С. Аверинцева в методологічний горизонт релігієзнавства та культурології. Висновки. У результаті з՚ясовано, що надприродне чудо виконує значення специфічного коду, за допомогою якого у міфі виражається встановлений традицією порядок і прагнення традиції спонукати своїх адептів дотримуватися його умов. «Показування» картини світу в міфі виглядає «показуванням» встановленого традицією порядку, а представлені міфологією чудеса розглядаються семіотичними конструкціями, що виражають цінності християнської традиції. Пропонується замість оцінного судження «диво як вигадка» ставити і розв՚язувати питання про диво в значенні семіотичної творчості, що створює образні повчальні ситуації, які становлять ідеологічний механізм соціокультурного регулювання.
Посилання
Averintcev, S. (1997). Poetika rannevizantiiskoi literatury [Poetics of carly Byzantine literature]. Moscow: CODA [in Russian].
Astapov, S.N. (2017). Dostovernost chuda: trudnosti evidentcialistskogo podkhoda [Authenticity of the miracle: difficulties of evidentialistical approach]. Voprosy filosofii – Questions of philosophy, 9, 121–130 [in Russian].
Bashlykava, M.E. (2008). Topika zhitii v Kievo-Pecherskom paterike redaktcii 1661 g. [The topic of the lives in Kiev-Pechersk Pateric of the edition 1661]. (Extended abstract of candidate՚s thesis). Moscow [in Russian].
Diltei, V. (1995). Kategoriia zhizni [The Category of life]. Voprosy filosofii – Questions of philosophy, 10, 129–143 [in Russian].
Diatlov, B. (Ed.). (2009). Paterik Kіevo-Pecherskii. Тom 1: Podvizhniki Kievo-Pecherskoi lavry CI–CV vv. i drevnie sviatye, prichislennye k ee chudotvortcam [Pateric of Kiev-Pechersk. Vol. 1: The devotees of the Kiev-Pechersk Lavra ХІ–ХV centuries and the ancient saints, counted among its miracle workers]. Kiev: Tipografiia Kievo-Pecherskoi lavry [in Russian].
Kozintceva, T. (2010). Poniatie chuda v religioznoi i filosofskoi traditciiakh [The concept of the miracle in religious and philosophical traditions]. Relihiia ta sotsium – Religion and Society, 1 (3), 30–34 [in Russian].
Kozolupenko, D.P. (2009). Mifopoeticheskoe mirovospriiatie [The Mythpoetic world view]. Moscow: «Kanon+» ROOI «Reabilitatciia [in Russian].
Losev, A.F. (1991). Dialektika mifa [The dialectic of the myth]. In Iu.A. Rostovtcev (Comp.), Filosofiia. Mifologiia. Kultura (pp. 21–186). Moscow: Politizdat [in Russian].
Maidanov, A.S. (2018). Mif kak sredstvo sakralizatcii zhiznennogo mira [The myth as a means of sacralization]. Voprosy filosofii – Questions of philosophy, 9, 207–213 [in Russian].
Meletinskii, E.M. (2012). Poetika mifa [The Poetics of myth]. Moscow: Akademicheskii Proekt; Mir [in Russian].
Pankov, G. (2014). Mificheskaia kartina videniia kak prostranstvo samosoznaniia lichnosti (na primere seraficheskogo videniia Frantсiska Assizskogo [Mythicalpicture of the vision as a space of self-consciousness of the person (by the example of the seraphic vision of Francis of Assisi)]. Humanizm. Liudyna. Osobystist: materialy 26-kh Mizhnarodnykh liudynoznavchykh filosofskykh chytan (Drohobych, 2014 r.) – Humanism. Man. Personality: Proceedings of the 26 International philosophical readings of human knowledge (Drohobych, 2014). (pp. 76–83). Drohobych: DDPU imeni Ivana Franka [in Russian].
Pankov, H. (2017). Sytuatsiia tsinnisnoho konfliktu v zhytii Kyievo-Pecherskoho chentsia Tyta u konteksti kulturoloho-relihieznavchoho osmyslennia [The situation of value conflict in the life of Kiev-Pechersk monk Titus in the context of cultural-religious understanding]. Istoriia relihii v Ukraini: naukovyi shchorichnyk – History of religions in Ukraine: Scientific yearbook, 27, 466–475. Lviv: Lohos [in Ukrainion].
Pankov, G. (2018a). Chudesnye videniia v asketicheskom diskurse Kievo-Pecherskogo paterika [Wonderful visions in the ascetic discourse of Kiev-Pechersk Patericus]. Istoriia relihii v Ukraini: naukovyi shchorichnyk – History of religions in Ukraine: Scientific yearbook, 2, 334–350. Lviv: Lohos [in Russian].
Pankov, H.D. (2015). Poetyka yak kulturotvorchyi mekhanizm v ahiohrafii Petra Afonskoho [Poetics as a cultural mechanism in the hagiography of Peter of Athos]. Kultura Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoi derzhavnoi akademii – Culture of Ukraine: a collection of scientific works of the Kharkiv State Academy, 49, 21–30. Kharkiv: KhDAK [in Ukrainian].
Pankov, G.D. (2018b). Mificheskii obraz chuda v kontekste reguliruiushchego mekhanizma kultury [The mythical image of a miracle in the context of the regulating mechanism of culture]. Sotsializatsiia osobystosti u suchasnykh sotsiokulturnykh kontekstakh: IX mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia, Kharkiv, 5 zhovtnia 2018 r. – Socialization of Personality in the modern socio-cultural contexts: ІХ International Scientific and Practical Conference, Kharkiv, October 5, 2018. (pp. 128–130). Kharkiv: KHNPU [in Russian].
Rynkovoi, I.V. (2010). Fenomen chuda [The phenomenon of the myracle]. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta kultury i iskusstva. Seriia Filosofiia – Herald of Moscow State University of Culture and Art, 5 (37), 46–52 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Проблеми гуманітарних наук. Серія Філософія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка «Людинознавчі студії. Серія Педагогіка” , редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Договір про передачу авторських прав
«___» ____________201__ р. |
м. Дрогобич
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, як засновник та видавець наукового журналу «Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Педагогіка» (далі – «Видавець») в особі ректора Скотної Надії Володимирівни, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Автор (и):
|
|
(прізвище, імʼя, по-батькові автора (ів))
(далі – Автор), з іншого боку, разом іменовані «Сторони», підписали цей Договір про наступне:
1. Автор (и) безоплатно надає Видавцю виняткові права на друк та використання письмового твору (далі – «Стаття»)
|
включно права дозволяти або забороняти використання Статті або її частини третіми особами, у будь-якій формі і будь-якими способами.
2. З моменту підписання цього Договору, за умови прийняття Статті до друку, Видавцеві належить виняткове право оприлюднити, редагувати, адаптувати, модифікувати, перекладати на будь-яку мову, видавати, а також розповсюджувати Статтю необмеженим накладом у будь-якому вигляді та форматі на будь-яких носіях інформації і будь-якими способами.
3. Ця передача авторських прав здійснюється на весь термін дії авторського права на вказану Статтю і має силу на території всіх країн світу.
4. Всі копії Статті, як паперові, так і електронні, мають містити інформацію про авторські права Видавця і повне бібліографічне посилання на Статтю.
5. Видавець підтверджує збереження за Автором наступних прав:
- патентні права, права на торгівельні марки і права на будь-які процеси, речовини, матеріали та методики, описані в Статті;
- права на виготовлення різних копій, зокрема електронних, винятково для власного використання колегами Автора за умови, що копії Статті не будуть використані ним для продажу та для систематичного розповсюдження;
- права наступного використання Автором всієї Статті або будь-яких її частин в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях.
6. Автор гарантує, що ця Стаття не була раніше надрукована і не буде надрукована будь-де до її публікації Видавцем, а також те, що авторські права на її публікацію не передавались іншим видавництвам.
7. Автор гарантує, що ця Стаття є оригінальною роботою Автора і не є копією будь-якої іншої роботи. Автор гарантує, що ним одержано всі необхідні дозволи на використання матеріалів в своїй Статті, що охороняються авторським правом.
8. Автор гарантує, що використання Видавцем авторських прав, набутих внаслідок цього Договору, не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організації, а також не призведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
9. Дія цього Договору регулюється чинним законодавством України.
10. Всі доповнення, додатки, акти складаються сторонами в письмовому вигляді і підписуються вповноваженими представниками Сторін.
11. Цей Договір складено в двох примірниках по одному для кожної із Сторін.
12. Реквізити та підписи Сторін:
Автор
| Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка |
(П.І.Б.)
| вул. Івана Франка 24, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100, Україна |
(Адреса)
| Ректор Скотна Н.В. |
Підпис ---------------------- |
--------------------------- |
